Культурна спадщина є найпотужнішою складовою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним життям і спільністю історичної долі, що може стати чинником національної консолідації, посприяти суспільному розвиткові.

   Етнографія вивчає походження народу, його суспільний розвиток, культуру, мову, традиції. Об’єктом вивчення етнографічної науки є народи світу. Але кожен народ, кожна нація повинна спочатку вивчити і дослідити історію свого власного народу.

   Сьогодні одним із найважливіших аспектів формування культурної політики в багатоетнічній державі є розвиток міжкультурного діалогу, що сприяє взаєморозумінню народів один із одним. На мою думку, кабінету українознавства у розвитку цього діалогу відводиться значна роль, бо він є матеріальною базою організації та проведення всієї навчально-виховної роботи на уроках. Він також є центром позакласної роботи з народознавства.

  Необхідність такого кабінету в школі є загальновизнаною. Саме він є скарбницею історичної та культурної спадщини, а його експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю.

Стан сучасного соціуму як в Україні, так і світі, все частіше дозволяє говорити про нашу епоху як про поворотний момент в історії. У зв’язку з цим виникає необхідність пошуку нових орієнтирів, напрямків розвитку. Одним зі шляхів вирішення цього завдання може бути створення кабінету нового типу, який виконує не лише традиційну функцію, але є центром, який пропонує нове бачення, нове осмислення тієї чи іншої проблеми, розвиває нову тему.

   Проголошення незалежності України, утворення суверенної держави спонукало наш народ до глибокого вивчення своєї історії, традицій, обрядів, звичаїв, мови тощо. Загальна риса кабінету українознавства – це велика кількість побутових речей, інтер'єр української селянської хати, велике зібрання предметів побуту, різноманітність вишивок.

   Важко переоцінити роль такого кабінету при викладанні різних предметів: історії, мови і літератури, біології, малювання і образотворчого мистецтва та ін. По-перше, він завжди є цілеспрямованим джерелом знань. По-друге, у своїй суті дає можливість показати розвиток навчального закладу в краєзнавчій роботі.

Кабінет українознавства має бути для кожного учня саме тим клаптиком рідної землі, де кожна річ, кожен експонат, кожна ілюстрація пробуджуватимуть патріотичні почуття дитини та підкреслюватимуть її належність до українською народу.